Дмитро Овечкін — продюсер фільму «Мати Апостолів»

Ми продовжуємо історію від продюсера фільму «Мати Апостолів» Дмитра Овечкіна про те, які події та етапи він пройшов, щоб відбутися як продюсер кіно.

Після того як Дмитро працював 4 роки на кіностудії імені Довженка провідним економістом і був єдиним спеціалістом в Україні, який за спеціальними довідниками фахово складав кошториси на будівництво декорацій та виробництво реквізиту, настали етапи «Телебачення», а потім «Створення власної студії».

До вашої уваги наші питання та відповіді від Дмитра Овечкіна:

• З чого почався етап роботи на телебаченні, після студії Довженка?
«У 2004 році з фінансуванням кіно знов почалися проблеми. І я став думати про зміну місця роботи. В той час на телеканалі «Інтер» у розробці була програма «Ключовий момент» з Наталією Сумською, і вони шукали продюсера. Я не мав досвіду роботи на телебаченні, а тим більше продюсером! Але я добре рахував кошториси, та щиро посміхався. Це, певно, і підкупило керівника проекту Галину Храпко. Вона повірила в мене, та взяла продюсером програми, за що я їй дуже вдячний! Ми запустили програму, і цілий рік я пропрацював в команді, де дуже вдосконалив свої професійні навички продюсера телебачення.
Дмитро працював і продюсером Студії документальних фільмів «07 Продакшн», й це було останнє місце роботи, не на власну компанію.

• Коли і як виникла ідея та рішучість створити власне діло, власну студію?
"Я почав задумуватись про створення власної компанії за кілька років до її створення. Аналізував ринок телебачення, шукав свою нішу, консультувався. На той час я вже розумів, що професійно достатньо виріс, і що працювати та виконувати рішення інших керівників, з якими все частіше був не згоден, мені стає все складніше. Останньою краплею стало відсутність замовлення виробництва документальних фільмів, і я вирішив, що пора! Так, у 2013 році виникла продакшн компанія «Студія «Золоте Руно».

• Як вибирали проекти, над якими працювати, замовлення, власні задуми?
«Почали працювати у двох напрямках. Перший — ми з командою розробляли власні ідеї телепродуктів (документальні фільми, розважальні програми та ін.), другий — пошук замовлення з телеканалів. І з тими проектами, які вважали цікавими обидві сторони (телеканал та продакшн) — працювали».

• А як вирішили знімати художні фільми?
«Одного разу мені зателефонував Єгор Бенкендорф та запросив на зустріч. На той час він був Головою правління телеканалу „Інтер“, і ми з ним були в дуже добрих стосунках. Я спочатку подумав, що мова піде про наступне замовлення серіалу для каналу, тому що першу — мелодраматичну „16-серійку“ „Друге життя“ — ми тільки-но завершали, та готували до ефіру. До речі, це було власне виробництво моєї компанії. Але коли я прийшов до нього, то Єгор мене познайомив із дивним, як мені здалося, письменником Олександром Столяровим, і запропонував продюсувати художній фільм за його сценарієм. Для мене це було дуже дивною пропозицією, тому що до цього я кіно не знімав. Але я звик приймати круті виклики долі, тому відразу погодився! А тим більше коли я ближче познайомився з Олександром, з його геніальними творами, з його віршами, піснями, та взагалі, з баченням світу та людей крізь призму віри та любові, я зрозумів, що знайомство з такими людьми — це подарунком долі!»

• Продюсер Дмитро Овечкін, як взаємодіє з режисерами?
«Є продюсери, які нав’язують режисеру своє бачення, ставлять умови для виконання, диктують, так би мовити. Є й інші, що повністю залежать від думки впливових режисерів. Але мені до вподоби партнерські відносини. Я вважаю, що кращий результат буде лише тоді, коли режисер зможе реалізувати своє творче бачення, але, безумовно, приступить до реалізації тільки після погодження його зі мною, с продюсером. Висота творчого польоту не має межі, і це може вилитися в перевитрати бюджету. Тому, продюсеру важливо творчість та креатив режисера (та всієї творчої групи) обмежувати фінансовими можливостями та доцільністю».

• А за які процеси відповідає продюсер, чи впливає на вибір актора, оператора, композитора та інше?
«Продюсер безпосередньо формує авторську групу! Звичайно, я прислуховуюсь до порад режисера та директора картини щодо запрошуваних фахівців, ми вивчаємо їх досвід та професійність. Але відповідальність за успіх фільму повністю лежить на продюсерові, тому й остаточне слово за ним. Щодо акторів — тут я повністю довіряю кастинг режисерові, і ще жодного разу не помилився в довірі. Бували актори, яких я взагалі не бачив на тих ролях, але режисер бачив, і я погоджувався з ним. І в результаті був задоволений результатом.

• Фільм створюється багатьма людьми, це ніби дитина, яка має різні набори генів від усіх хто його створював. Ця дитина народилася і залишилася в руках продюсера і він, з нею живе далі, ставить на ноги, вкладає кошти у просування, рекламу, у красиві афіші, виводить у світ, і віддає у гарні руки дистриб’ютору... І на скільки ця дитина Вам буває вдячна за все це?
«Так, згоден з вами, це дуже складний творчий процес з багатьма невідомими. І навіть коли все відомо і заплановано, можуть втрутитись сили природи й зруйнувати всі плани... В решті решт, є два задоволення: задоволення від результату роботи, та матеріальне задоволення. Перше я вже відчув у двох своїх фільмах Генделик та Мати Апостолыв. А друге ще не наступило, бо прокат фільмів тільки запланований за кілька місяців».
Нагадуємо, що рівно через місяць, 3 грудня відбудеться прем’єра фільму «Мати Апостолів».
Від імені всієї творчої групи запрошуємо у кінотеатри України.
Підписуйтеся на сторінку, у нас ексклюзивні передпрем’єрні новини про стрічку!

Інтерв’ю Світлана Розторгуєва,
редактор Любов Батіг